370
EQUITY провела Нарадча PRO «Межі добросовісності: захист інвестицій vs легалізація схем»
Комітет Асоціації адвокатів України з питань захисту активів та прав інвесторів провів НарадчуPRO «Межі добросовісності: захист інвестицій vs легалізація схем».
Дискусія об'єднала представників органів державної влади, адвокатури, бізнесу та експертного середовища для всебічного обговорення практичного застосування Закону № 4292-IX.
Модератором заходу виступив Андрій Іванів партнер EQUITY та Голова Комітету ААУ із захисту активів та прав інвесторів, який окреслив ключову проблему, що спровокувала необхідність ухвалення нового закону.
«Причина ухвалення Закону № 4292-IX насамперед у проблемах судової практики та незаконному правозастосуванні,» — наголосив модератор.
«Перехід до негаторної класифікації позовів фактично призвів до ігнорування строків позовної давності, що створило серйозні ризики для інвесторів і стабільності ринку. Саме на цю системну проблему й намагався відповісти закон.»
Експерти продовжили цю думку, підкреслюючи історичну актуальність питання.
«Це питання завжди було надзвичайно актуальним. Водночас судова практика тривалий час не могла забезпечити належні гарантії захисту для відповідної категорії осіб через особливості формулювання норм,» — прокоментував Олександр Нагорнюк-Данилюк, доктор юридичних наук, перший заступник Генерального директора Директорату з питань юстиції та правоохоронної діяльності Офісу Президента України.
«Додаткову складність створив і підхід Верховного Суду до вирішення таких спорів, адже в багатьох випадках результат залежав від того, до якої категорії земель — і якого фонду — вони були віднесені.»
Учасники обговорили, чи змінив закон ситуацію у правозастосовній сфері. Ігор Зудак, заступник начальника заступник начальника Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора, зазначив, що діяльність прокуратури залишилася стабільною.
«Органи прокуратури завжди діяли в межах закону, і навіть після ухвалення Закону № 4292-IX кількість позовів не змінилась. Це підтверджує, що нові правила не створюють додаткового навантаження на ринок, а лише впорядковують практику.» Також він розповів, що прокуратура вже питає органи місцевого самоврядування щодо готовності та суми за яку вони можуть витребовувати власність у добросовісного набувача.
Проте адвокатська спільнота висловила занепокоєння щодо формулювань закону та його потенціалу як інструмента зловживань.
«Закон задуманий як захисний механізм, але через прогалини у формулюваннях він перетворюється на інструмент процесуальної гри, де результат часто залежить не від справедливості, а від якості знайдених 'дір',» — поділився Юрій Мица, к.ю.н., адвокат, член НКР при Верховному Суді.
Андрій Вагін, експерт у сфері захисту навколишнього природного середовища та колишній перший заступник начальника Державної екологічної інспекції Столичного округу, Управління екології і природних ресурсів КМДА додав, що практичне застосування створює серйозні виклики через неузгодженість реєстрів та швидкість реакції органів.
«Закон № 4292-IX намагається врегулювати складні питання захисту прав добросовісного набувача, проте на практиці виникають серйозні виклики: не всі земельні ділянки внесені до реєстрів, є конфлікти із Земельним кодексом та особливо цінними землями, а органи ще не завжди спроможні оперативно реагувати. Наприклад, коли територія поділена, людина збудувала там будинок, а інспекція приїжджає перевіряти водойму, яка знаходиться на приватній ділянці — закон тут випереджає реальну спроможність органів і створює ризики.»
З точки зору інвестиційного клімату, Дар’я Свистула, Голова комітету з захисту бізнесу Федерації роботодавців України, підкреслила критичну важливість дієвих механізмів захисту.
«Інвестори не вкладатимуть у землю в Україні без дієвих інструментів захисту своїх прав та інвестицій. На жаль, цей закон не поліпшив інвестиційний клімат: він не забезпечує системного захисту інвестора, а працює лише точково,» — зазначила вона. «Водночас поява справи, яка пройде всі судові інстанції й завершиться реальною компенсацією добросовісному набувачу, могла б стати сигналом для ринку повернути інвесторам розуміння і віру в державу та її закони.»
У контексті судового процесу, адвокати наголосили на важливості комплексного підходу та строків.
«Лише комплексний підхід з боку прокуратури, адвокатури та судів здатен сформувати належний правовий порядок,» — вважає Святослав Болінський, CEO «Болінський і команда». «Ключова проблема сьогодні — це строки та питання доказування добросовісності або недобросовісності набувача. Значною мірою це вже залежить від креативу адвоката, адже за умов, коли прокуратура має достатній час для збору доказів, сторона захисту працює в значно жорсткіших часових межах.»
Тарас Штокало, адвокат EQUITY:
«Станом на сьогоднішній день, на мою думку, ми зробили великий крок у напрямку захисту прав інвесторів. Першу частину законопроекту потрібно зараз відрефлексувати, внести зміни та удосконалити його. Завдяки сьогоднішній дискусії ми змогли побачити ключові прогалини та зрозуміти, над чим необхідно працювати далі.» — підсумував він.
Активну участь у дискусії та обміні практичним досвідом також взяли Віталій Жадобін, партнер-засновник SENSUM Law Firm, та Ігор Лавриненко, радник ЮФ TOTUM, адвокат, к.ю.н., які поділилися власними напрацюваннями та конкретними кейсами щодо захисту інтересів клієнтів у цій складній категорії справ.
Також до дискусії долучився Богдан Хитрик, начальник другого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора.
За результатом 2-ох годинної дискусії ми резюмували:
- що однією з основних причин прийняття Закону № 4292-IX стала масова підміна віндикації негаторними позовами, що є продуктом судової практики;
- наявність можливості реалізація механізмів компенсації добросовісному набувачу є позитивом;
- інші проблемні питання застосування Закону № 4292-ІХ скоріш за все знову ж таки будуть регулюватись судовою практикою;
- забезпечення інвестиційної безпеки є основою для економічного відновлення України;
- юридична та експертна спільнота готова напрацьовувати практику та рекомендації щодо вдосконалення захисту інвестицій в Україні.
Такі відкриті дискусії сприяють формуванню якісної правозастосовної практики, підвищують прозорість ринку та зміцнюють довіру інвесторів.
Дякуємо всім учасникам за експертизу та конструктивний діалог, «Юридичній газеті» та «Юридичній практиці» — за медіапідтримку.