Партнер EQUITY В'ячеслав Крагелевич виступив для порталу LIGA ZAKON

Партнер EQUITY В'ячеслав Крагелевич виступив для порталу LIGA ZAKON із надзвичайно актуальною темою «Контрагенти під контролем: як перевірити партнерів та що робити, якщо ваш контрагент потрапив під санкції» та надав контректні механізми для перевірки.

• Перевірка контрагентів, на наявність вітчизняних і іноземних санкцій.

На сайті РНБОУ ви можете знайти список підсанкційних осіб, які введені указами Президента України. Наразі згідно реєстру РНБОУ це: 10.898 фізичних оосіб та 7.553 юридичних осіб; санкції іноземних країн (США, Канада, Британія, Австралія, тощо) і міжнародних організацій (Рада Безпеки ООН, ЄС).

Санкції можна поділити на:

• Комплексні - повна заборона співробітництва, ліцензування (як приклад: Іран, Північна Корея);
• Секторальні - на енергетику, фінансовий сектор, оборонний комплекс, тощо;
• Індивідуальні - на конкретних фізичних та юридичних осіб.

Відповідні санкції країн і міжнародних організацій доступні для перевірки на сайтах органів, що їх прийняли. Також є відповідні електронні сервіси на перевірку контрагента.

• Відповідальність за роботу з підсанкційними особами.

В Україні відповідальність за порушення санкцій наразі відсутня, проте є відповідний законопроєкт №12406 про внесення змін до КК України, на підставі якого планується доповнити КК України статтею 114-3 «порушення, невиконання, перешкоджання, обхід вимог законодавства про санкції» - санкції статті: штрафи, позбавлення волі, конфіскація, без конфіскації, ліквідація юридичної особи.

У квітні 2024 рада ЄС ухвалила директиву яка зобовʼязала всіх членів ЄС ввести кримінальну відповідальність за порушення санкцій. Санкції Ради безпеки ООН вводяться, але не наявна відповідальності за їх порушення, як і за порушення санкцій ЄС, лише окремі держави вводять відповідальність. Найсерйозніші санкції запровадило Міністерство фінансів США, де наразі передбачена відповідальність за порушення санкцій як у вигляді штрафів, так і позбавлення волі.

• Банківські обмеження по роботі з санкційними особами.

В більшості випадків, банки розривають ділові відносини з підсанкційними особами, тобто закриваються банківські рахунки, а також починається аналіз і пошук субʼєктів, які є підконтрольними підсанкційним особам, по яким також відбувається розрив ділових стосунків.
Після вступу в силу відповідних санкцій банки не ризикують і припиняють будь-яку співпрацю з підсанкційними особами, аби не наражатися на відкликання банківської ліцензії. Також в період війни виводилися банки з ринку, якщо їх акціонерами були підсанкційні особи, а банки відмовляють у проведенні платежів підсанкційних осіб.

• Захист репутації у звʼязку з роботою з санкційними особами.

Єдиний аргумент який може рятувати ділову репутацію у звʼязку з роботою з підсанкційними особами це лише допомога ЗСУ. Проте, якщо особа продовжує співпрацю і після набрання чинності санкцій, наслідками можуть бути як визнання цієї особи підконтрольною санкційній особі, і найгірше особа може бути визнана субʼєктом злочинів проти основ національної безпеки. Після введення санкцій цю співпрацю слід негайно припиняти, оскільки саму компанію можуть піддати кримінально-правовій конфіскації, а фізичні особи-акціонери і менеджери можуть отримати підозри.

• Судове оскарження санкцій.

Це досить довгий процес від 1 до 5 років, цю категорію спорів розглядає колегія у складі 5 суддів.

Тривалість процесу зумовлена також тим, що адвокатам які оскаржують санкції необхідно буде отримувати дозвіл і доступ до державної таємниці, оскільки майже всі санкції вводяться на підставі документів які містять гриф «державна таємниця». Наразі успішні випадки оскарження є рідкістю.

• Санкції і кримінальні провадження: порівняльний аналіз.

В Україні сформувалася практика: якщо через кримінальні провадження не вдається притягти до відповідальності осіб, які загрожують національній безпеці, їх вносять до санкційних списків і запускають механізм конфіскації активів через ВАКС. Проте важливо пам’ятати: лише суд має право встановлювати винність у вчиненні злочинів.

Історичним прикладом є Велика хартія вольностей 1215 року, яка закріпила, що «ніхто не може бути увʼязненим, ніхто не може бути позбавлений володіння не інакше як за законним вироком рівних їх та за законом». Тобто ще у 1215 році англійська знать обмежила королів у праві одноособово забирати майно і це може відбуватися лише за рішенням суду. Ці основоположні приписи слід дотримуватися і зараз, оскільки історія показала їх правильність вже більше ніж 800 років.

Також ще один історичний приклад введення санкцій це інтернування японців в США з західного узбережжя на схід.

Це робилося в тому числі указами президента США, але закінчилося скасуванням санкцій, після чого були прийняті відповідні закони про відміну відповідних негативних наслідків і про відшкодування шкоди. В тому числі суди ставали на бік санкційних осіб.

«Проте слід не забувати, що дії військово-політичного командування важко оцінити пересічному громадянину в період повномасштабної війни, роботи ворожої агентури, але історичні факти свідчать, що санкції це ефективний інструмент, проте він допускає не пропорційне втручання у права людини і їх треба досить виважено і у повній відповідності до закону застосовувати», — підсумував В'ячеслав.

Запис трансляції за посиланням