NPL Boosters

За даними економічних досліджень, українська банківська система ще не відновилася після кількох хвиль кризи, найпомітніша з яких відбулася у 2008 та 2014 роках. Однак з 2019 року український ринок привертає все більше уваги інвесторів. І якщо до 2018 року вектор інвестицій був спрямований на банківські депозити та акції банку, то минулого року пальма інвестиційної привабливості беззастережно перейшла до проблемних кредитів (NPL). Цьому сприяло кілька факторів, багато з яких лежать в правовому полі.

Фактори NPL-росту

1. Економічна криза 2008 року, яка переросла в кризу 2014 року, призвела до глибокого дефіциту ліквідності в економіці України та технічного дефолту значної частини підприємств, неможливості обслуговування ними банківських кредитів. Тим самим в системі об’єктивно утворилися значні обсяги NPLs. За офіційною інформацією Національного Банку України на початок 2020 року частка непрацюючих кредитів (NPLs) в Україні становила 48,4%. Вона залишається вкрай високою протягом останніх років, хоча поступово скорочується із 2018 року.
2.  Політика Національного банку України після 2014 року була спрямована головним чином на очищення банківського ринку, що в сукупності з кризовими явищами в економіці призвело до примусового виведення з ринку понад 100 банківських установ. В підсумку активи таких банків, в тому числі NPLs, були передані під управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Це в свою чергу призвело до (а) практичного унеможливлення реструктуризації боргів за банківськими кредитами через відсутність спеціального законодавства та (б) зниження активності та ефективності стягнення за NPLs з боку підпорядкованих фонду неплатоспроможних банків. Останнє обумовлене, в тому числі неефективними моделями фінансуванням юридичних послуг аутсорсингу (як правило одночасне використання фіксованого «success fee»). В підсумку, робота щодо NPLs консервувалася до моменту його продажу фондом, що виглядало в такій ситуації чи не єдиним раціональним виходом.
3. Старт продажів NPLs на системі електронних торгів ПРОЗОРО, особливо за методом «Голландського» аукціону, призвело не лише до прозорості, а й до доступності придбання NPL. Особливістю такого підвиду аукціону був рух в бік зменшення ціни. Тобто пріоритетним для Фонду було гарантувати продаж лоту, тому покупці могли дозволити собі змагатися за найменшу ціну, яка б водночас забезпечила їм перемогу. Саме тому дисконти у подібних продажах NPL – більш ніж привабливі. Зі слів тимчасово виконуючої обов’язки голови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлани Рекрут переважна більшість NPL продається фондом за ціною не вище 4% їх номінальної вартості (дисконт понад 96%). В окремих випадках, в основному  коли мова йде про об’єднання в один лот кредитів кількох позичальників, іноді навіть виданих різними неплатоспроможними банками загальною номінальною вартістю понад мільярд гривень, розмір дисконту перевищував 99%. Наприклад, за наслідками “голландського” аукціону від 22 липня 2019 року з продажу 10-мільярдного пулу активів десяти банків-банкрутів єдиним учасником і переможцем з пропозицією 91,96 млн грн стало ТОВ «Кредіт Інвестмент Груп».

Кризовий менеджмент

Основний ризик пов'язаний із станом застави та статусом самого боржника. Понад 98% усіх кредитів, які наразі є в неплатоспроможних банках, є простроченими. Вони є проблемними. Більшість позичальників припиняють обслуговувати свої кредити вже протягом першого місяця тимчасової адміністрації.

Часто боржник перебуває у стані банкрутство, у деяких випадках справу закривають, майно передається іншому суб’єкту господарювання. Саме тому, інвестор повинен займатись найбільш «захоплюючою» юридичною роботою щодо «вивезення сміття» та розплутування всього, що було зроблено боржником за часів недостатньо ефективного управління боргом з боку Фонду гарантування.

Виходячи з досвіду нашої компанії, успіх та максимальний результат з найвищим відсотком відшкодування заборгованості забезпечуватиме лише комплексна стратегія боротьби. Вона включатиме одночасно кілька напрямів захисту. Варто відзначити, що в кожному з них останнім часом відбулися позитивні законодавчі зрушення, спрямовані на захист прав кредитора/потерпілої сторони.

а)Якісний та всебічний юридичний аудит NPL активу на предмет можливих ризиків. Окрім необхідної юридичної експертизи, важливим для потенційного покупця могло би бути використання інформації з офіційних державних реєстрів (судових рішень, прав власності на об’єкти нерухомого майна, іпотек та обтяжень, досудових розслідувань, та інших), а також інформації з «data room», які створюються фондом від імені неплатоспроможного банку під конкретний лот, відповідей на адвокатські запити.

б) Позасудовий захист. Чи не найшвидшим способом захистити свої права є позасудове звернення стягнення на предмети забезпечення – опція, яка ігнорується банками, підконтрольними фонду, з огляду на ризик відповідальності за дискреційні рішення (головним чином щодо вартості набуття чи відчуження предметів забезпечення в позасудовому порядку). Ще більш привабливим для інвестора цей шлях став після 04.02.2019 р., коли було введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування». Попри те, що метою вказаного закону було відновлення кредитування, він значно посилив права кредиторів та можливості для стягнення, усуваючи більшість законодавчих колізій, що існували протягом тривалого часу в кредитних та іпотечних відносинах переважно на користь кредитора. Серед таких колізій, важливим було встановлення пріорітету іпотеки понад іншими обтяженнями, які могли виникнути після її вчинення і фактично блокували позасудове стягнення. 

с) Судовий захист та банкрутство. До агресивної судової тактики, яка найчастіше буде основною для нового власника NPLs та залежатиме від поточного стану боргу та забезпечення, не варто відкидати інструментарій наданий закононодавством про банкрутство, яке суттєво повернулося в бік кредитора. Минулого року був представлений Кодекс з процедур банкрутства, який набув чинності 22 жовтня. Якщо ми говоримо про корпоративне банкрутство, я б виділив 5 новацій, які найбільше очікує ринок: (a) скасування мінімальної межі для порушення провадження у справі; (b) можливість комітету-кредитору в будь-який час відкликати посадового особу у справі про неплатоспроможність, тим самим отримуючи повний контроль над справою; (c) обмеження мораторію на вимоги кредиторів до 170 днів; (d) уніфікація порядку продажу майна боржника на електронних аукціонах; (e) нові механізми відповідальності управління боржником.

d) Використання інструментів кримінального переслідування. Активна державна  антикорупційна політика призвела до розвитку кримінально-процесуальних механізмів, які можуть бути корисними не лише в боротьбі з корупціонерами, а й фінансовими шахраями та навіть недобросовісними боржниками. Порушення кримінальної справи та визнання кредитора потерпілим, проведення активних слідчих дій, розшук та накладення арешту на активи боржника, його бенефіціарних власників та посадових осіб, з можливістю передання таких активів на відповідальне зберігання третім особам, часто є чи не єдиним швидким та ефективним законним засобом відновлення фінансової дисципліни. 

Перспектива

Незважаючи на те, що активи більшості банків, які зараз знаходяться в управлінні фонду перебувають на завершальних етапах продажу, в наступному передбачаємо подальше зростання ринку NPLs за рахунок поглиблення економічної кризи, викликаною пандемією Covid-19,  та зниження фінансової дисципліни позичальників. Так, За словами керуючого директора МВФ Кристаліни Георгієвої, світ вступив у період економічного спаду, гіршого, ніж у 2009 році. Основне занепокоєння щодо довготривалої раптової зупинки світової економіки - це ризик хвилі банкрутств та масових звільнень.

За відсутності змін у політиці Національного банку України та банківському законодавстві, яка б сприяла підтримці проблемних банків, передбачається, що не всі банківські установи витримають нову кризу, спричинену пандемією. Отже, ринок може очікувати нова хвиля банкопаду, яка створить умови для розпродажу нової порції банківських NPL.

Очікуються суттєві зрушення в державних банках. Так, 14 квітня 2020 року  Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову «Про деякі питання управління проблемними активами банками державного сектору економіки», якою зокрема встановлюються особливості продажу NPLs, які перебувають на балансі державних банків за ціною, що є нижчою від балансової вартості активу. Уряд регламентував, що продаж NPLs в таких випадках здійснюватись шляхом проведення відкритих та прозорих торгів (аукціонів) та не може бути продано/відступлено боржнику/контрагенту, кінцевому бенефіціарному власнику боржника/контрагента, заставодавцю, поручителю або пов’язаній з ним особою. Прогнозуємо, що подібне рішення значно збільшить об’єми вітчизняного ринку NPLs, оскільки за оцінками Національного банку України у держбанків на разі сконцентровано приблизно 75% усього NPLs сектору (близько 45% припадає на Приватбанк).

Водночас, оскільки на сьогодні рівень покриття непрацюючих кредитів резервами становить приблизно 95%, тому вони суттєво не впливатимуть на фінансові результати та капітал банків, а отже можуть бути значно дисконтовані при їх публічному продажі. Враховуючи ж, що в заставі під вказані NPLs державних банків перебувають цінні промислові об’єкти та агроактиви, можемо передбачати чергову хвилю зростання інвестицій у сектор NPLs.