Податкові зміни: централізація органів, що реалізують митну та податкову політику держави
Прийняті зміни до Податкового кодексу України запроваджують, зокрема, новий формат діяльності системи центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну митну та державну податкову політику у форматі єдиної юридичної особи. У зв’язку із цим їхні територіальні органи здійснюватимуть діяльність не як юридичні особи, а як відокремлені підрозділи. Натомість їх посадові особи наділятимуться окремими владними повноваженнями за рішенням керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зауважимо, що зазначені зміни не узгоджуються з частиною 2 статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, позбавлення територіальних органів статусу юридичної особи прямо впливає на обсяг їх право- і дієздатності у суспільно-правових відносинах. Скажімо, згідно з нормами Цивільного процесуального кодексу України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Як наслідок, законодавче закріплення можливості створення органів виконавчої влади, що не мають статусу юридичної особи, без належного законодавчого врегулювання їхньої участі у відповідній сфері суспільно-правових відносин на практиці може призвести до блокування здійснення ними своєї діяльності як самостійних бюджетних уста- нов з відповідними негативними наслідками.
До того ж створення такого органу матиме наслідком неможливість укладення договорів, здійснення управління майном, а також неможливість наділення такого органу бюджетними повноваженнями.
Варто зауважити, що кожна зміна політичної складової в країні впливає на реформування органів податкової та митної служби (як і судової) і в результаті відбуваються значні вливання державних коштів у таке реформування, зміна назв органів та структур, об’єднання/роз’єднання органів, що жодним чином не сприяє якісним показникам їхньої роботи.
Як наслідок, при повсякчасній децентралізації роботи державних органів у країні видаються незрозумілими кроки тотальної централізації системи центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну митну та державну податкову політику.