Концепція виправної справедливості Арістотеля в контексті цивільної відповідальності співучасників російської агресії

У науковій статті Олег Маліневський досліджує, як класична концепція виправної справедливості Арістотеля може стати правовою основою для притягнення до відповідальності компаній та інших суб'єктів, які фінансово, технологічно чи іншим чином сприяли російській агресії проти України.

Ключові тези:

- держави-агресора недостатньо: компанії, що свідомо підтримували воєнну машину та отримали від цього вигоду, мають нести солідарну відповідальність перед жертвами війни;

- «вигода» у розумінні Арістотеля охоплює не лише прямий прибуток, а й збереження бізнесу, конкурентні переваги, державні нагороди та інші здобутки від участі в агресії;

- українське цивільне законодавство вже містить необхідні інструменти: статті 1166, 1190, 1191 ЦК України, проте автор пропонує доповнити Кодекс окремою статтею про відповідальність за воєнну шкоду.

Жертва війни не повинна залишатись наодинці зі своїми втратами лише через недосяжність головного агресора. Право має інструменти і їх треба використовувати.