Кримінально-правові ризики державних закупівель

Останніми роками державні закупівлі стали одним із драйверів розвитку українського бізнесу. Тисячі компаній виходять на тендерний ринок, а окремі галузі фактично переорієнтували свою діяльність на роботу з державою.

Особливо це стосується закупівель для потреб сектору безпеки та оборони. Українські компанії масово беруть участь у тендерах із постачання безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, військового обладнання, транспортних засобів, медичного забезпечення та навіть продуктів харчування для військових.

Обсяги таких закупівель обчислюються мільярдами гривень, а перемога в тендері для багатьох підприємств стала не лише можливістю масштабувати бізнес, але й питанням виживання та подальшого розвитку компанії.

Втім, разом зі зростанням обсягів державних закупівель зростає й інтерес правоохоронних органів до їх учасників.

Сьогодні вже нікого не дивує ситуація, коли компанія належно виконала договір, постачила товар у повному обсязі та навіть запропонувала найкращу ціну серед усіх учасників торгів, але все одно опиняється під прицілом правоохоронців.

Допити працівників, обшуки, арешти рахунків та майна стали звичайною реальністю для багатьох постачальників держави.

Наш досвід свідчить, що значна частина таких кримінальних проваджень розпочинається не через виявлені факти корупції, а через певні індикатори ризику, які правоохоронці вважають ознаками можливої злочинної схеми.

Чотири причини, через які учасники державних тендерів стають фігурантами кримінальних проваджень

1. Пов’язані компанії в ланцюгу постачання

Це, мабуть, найпоширеніший тригер для початку досудового розслідування.

Типова ситуація виглядає так:

• переможець тендеру купує товар, який є предметом закупівлі, або його складник (комплектовання) не безпосередньо у виробника, а в посередників;
• переможець тендеру та такі посередники так чи інакше пов’язані між собою.

Для правоохоронців це нерідко є підставою стверджувати, що весь ланцюг посередників був створений виключно для штучного завищення ціни на товар.

При цьому «пов’язаність» компаній сьогодні тлумачиться надзвичайно широко. Мова йде не лише про спільних власників чи директорів. Підозру можуть викликати:

Фактично будь-які корпоративні чи господарські зв’язки можуть бути використані як аргумент на користь версії про існування організованої схеми.

Особливо актуально це для виробників дронів та військової техніки, які через специфіку ринку часто використовують різні компанії для імпорту, логістики, виробництва та реалізації свого продукції.

2. «Неправильне» формування очікуваної вартості предмета закупівлі

Ще одним поширеним приводом для кримінального провадження стає порядок визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.

Правоохоронці часто вважають, що замовник та учасник тендеру діяли узгоджено під час визначеня очікуваної вартості предмета закупівлі, якщо:

• комерційні пропозиції для визначення очікуваної вартості збиралися у компаній, пов’язаних із майбутнім переможцем;
• державний замовник не звертався до виробників або офіційних дистриб’юторів предмету закупівлі для отримання інформації про їхні цінові пропозиції під час формування очікуваної вартості;
• очікувана вартість суттєво перевищувала ринкові показники.

При цьому навіть відсутність будь-яких доказів змови нерідко не заважає відкривати кримінальні провадження у таких випадках.

3. Дискримінаційні технічні вимоги до предмета закупівлі

У багатьох оборонних закупівлях технічні характеристики товару є вузькоспеціалізованими.

Проте саме це часто стає предметом претензій правоохоронців.

Якщо технічним вимогам відповідає лише один або декілька постачальників, слідство нерідко робить висновок, що тендерна документація була «заточена» під конкретного учасника.

Попри це на практиці така позиція є надто спрощеною.

Специфіка діяльності військових частин, силових органів чи інших державних замовників часто потребує саме конкретних характеристик товару, і це саме собою не означає наявності злочинної змови.

4. Відсутність обґрунтованої потреби в закупівлі

Ще один ризик відкриття кримінального провадження виникає тоді, коли слідство ставить під сумнів саму необхідність закупівлі.

Як правило, підставою для таких висновків слугують твердження про те, що:

• придбаний товар фактично не був необхідний замовнику;
• потреба в закупівлі не була належним чином документально обґрунтована;
• закупівля не узгоджувалася із затвердженими планами чи бюджетними призначеннями;
• обсяги закупівлі не відповідали реальним потребам державного замовника;
• аналогічний товар уже є в замовника.

Особливої актуальності такі претензії набули в умовах воєнного стану, коли державні замовники часто змушені оперативно приймати рішення в умовах постійної зміни обстановки, обмеженого часу та високого рівня невизначеності. За таких обставин формалізовані процедури планування не завжди встигають за фактичними потребами оборони чи забезпечення функціонування державних органів.

Своєю чергою, доведення реальної потреби в закупівлі, причин прийняття відповідних рішень та їх зв’язку з функціональними завданнями замовника часто стає одним із ключових напрямів захисту у таких кримінальних провадженнях.

Як бізнесу мінімізувати кримінальні ризики під час участі в тендері

Повністю виключити ризик потрапити в поле зору правоохоронців сьогодні практично неможливо. Однак практика показує, що компанії можуть значно посилити свої позиції ще до подання тендерної пропозиції та суттєво зменшити потенційні претензії з боку слідства.

Що варто зробити бізнесу, який бере участь в державних тендерах?

• Документуйте формування ціни предмета закупівлі. Зберігайте розрахунки, аналіз цін на ринку, комерційні пропозиції постачальників аналогічного товару, листування з контрагентами та інші документи, які пояснюють, чому саме така ціна була запропонована державному замовнику. Доцільно також заздалегідь підготувати товарознавче експертне дослідження щодо ринкової вартості товару, який постачається. У разі виникнення претензій з боку правоохоронних органів такий висновок може стати одним із ключових доказів того, що ціна закупівлі відповідала ринковим умовам і не була штучно завищена.
• Пояснюйте роль посередників у закупівлі товару або його складників. Якщо в ланцюгу постачання беруть участь декілька компаній, необхідно бути готовими обґрунтувати, яку функцію виконувала кожна з них та чому їх участь була економічно виправданою.
• Перевіряйте наявність ознак пов’язаності між компаніями у ланцюгу постачаннятовару або його складників. Спільні працівники, однакові контактні дані, використання спільних ресурсів або фінансові взаємовідносини можуть у майбутньому стати предметом уваги правоохоронців.
• Залучайте юристів ще на етапі підготовки до тендеру. У багатьох випадках один своєчасний юридичний висновок або правильно оформлений документ можуть у майбутньому зекономити компанії місяці слідчих дій, обшуків та судових спорів.

Замість висновків

Державні закупівлі відкривають для бізнесу величезні можливості, особливо в оборонному секторі, водночас участь у тендерах більше не є виключно питанням комерції.

Для багатьох компаній це вже питання належного управління кримінально-правовими ризиками.

Якщо компанія працює з державними закупівлями, особливо в оборонному секторі, вона повинна сприймати юридичний супровід не як додаткові витрати, а як елемент управління ризиками. Такому бізнесу варто керуватися простим правилом.

Готуватися до потенційного кримінального провадження потрібно ще на етапі підготовки тендерної пропозиції, а не після першого обшуку.