Отримати перевагу

Реформована в 2012 році адвокатура пройшла період створення органів самоврядування, включаючи об'єднання в Національну асоціацію адвокатів України (НААУ), і сьогодні входить в фазу інституційної розбудови. Однак з боку влади все частіше звучать твердження, що адвокатуру знову необхідно реформувати. Чи потрібні істотні зміни самим адвокатам і як адвокатська спільнота може захищати професію від зазіхань влади, ми розпитали адвоката, партнера ЮК EQUITY, віце-президента Асоціації адвокатів України (ААУ) Олега Малиневський.

- Олег, на вашу думку, сьогодні потрібна реформа адвокатури?

- Реформа адвокатури відбулася в 2012 році, коли в питаннях самоврядування ми отримали достатню незалежність від держави. Саме діючий Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» став результатом тривалої дискусії не тільки серед представників адвокатської професії, а й всієї юридичної спільноти за активної участі іноземних партнерів. Перед його прийняттям ми кілька років дискутували на рівні концепцій. Це був час, з одного боку, протистояння, з іншого - напрацювання спільних правил, які будуть адекватними і сприйнятимуться як «класичною» адвокатурою, так і бізнес-адвокатурою.

У той же час чинне законодавство дійсно вимагає точкового удосконалення багатьох аспектів, особливо пов'язаних з розширенням професійних прав адвокатів і посиленням гарантій адвокатської діяльності, підвищенням статусу адвоката, оподаткуванням, функціонуванням органів адвокатського самоврядування. Але навіть все це в сукупності не тягне на гучне слово «реформа».

Більш того, в такій ситуації ігри в «реформу» дуже небезпечні. Адже це може бути ширмою, якщо не для перепідпорядкування адвокатури державі, то як мінімум для її істотного ослаблення. Поданий в перший день роботи парламенту ІХ скликання законопроект № 1013 про скасування адвокатської «монополії» - перша ластівка. Терміновість його внесення на тлі відсутності будь-яких розумних обгрунтувань (обмеження права на самопредставництва юридичних осіб не береться до уваги, це може бути виправлено звичайним законом) - це тест на реакцію професійного співтовариства на недружні дії щодо адвокатури і всієї системи правосуддя в цілому. При цьому адвокатам дійсно є що втрачати у разі можливого відкоту назад.

Адже адвокатська спільнота першою серед професійних юристів отримала повне самоврядування і залишається поки єдиною, хто його має. Ми з 2012 року отримали можливість самостійно визначати, хто увійде в нашу професію, а хто не гідний в ній залишатися.

Домігшись права на самоврядування, адвокатська професія здобула не тільки реальну незалежність, а й колективний самозахист. Незалежно від конкретних прізвищ адвокатське самоврядування - та червона лінія, яка гарантує нам незалежність, безпеку і захист від зазіхань влади. І за це ми повинні боротися. Це - наша свобода, і ми повинні припиняти будь-які спроби відібрати її у нас. Наприклад, не допустити створення якогось універсального дисциплінарного органу для суддів, прокурорів і адвокатів, коли адвокатів зможуть позбавляти професії процесуальні опоненти або ж судді.

Якщо говорити про реформи, то є ще один важливий момент. Неминуче майбутня перебудова системи правосуддя, особливо в частині кримінального процесу, може істотно впливати на питання адвокатури. І тут червоною лінією є існуючі права адвоката і гарантії адвокатської діяльності, які не можуть бути звужені, а, навпаки, повинні бути розширені.

- Як ви вважаєте, сьогоднішня система самоврядування досить хороша, щоб захищати адвокатів?

- Якщо взяти в чистому вигляді НААУ як ідею - це правильне «проадвокатске» рішення. Адвокати повинні бути єдиною спільнотою. Існуючу систему адвокатського самоврядування я також вважаю досить ефективною. Якщо ж хтось вважає, що десь норми були застосовані в спотвореному вигляді, кимось владні повноваження всередині адвокатури використовуються в недостатній мірі на користь адвоката - все це можна виправити всередині професії.

Державі зараз вигідно створювати картинку, як ніби-то в адвокатському середовищі все погано. Ще гірше, коли адвокати через особисті амбіції, образи чи нерозуміння залучаються до цього процесу і допомагають нашим опонентам применшувати роль адвокатури. Це не піде їй на користь. Це може бути тільки на користь влади, для якої адвокатура завжди становить опозицію, адже професійно контролює її дії на предмет відповідності законам і дотримання прав людини в цілому.

Тому адвокати повинні тримати руку на пульсі і реагувати на будь-які спроби деструктивних змін, які можуть погіршити цю ситуацію.

Адвокатура - це не просто незалежна професія, а важливий правовий інститут, який захищає загальний правопорядок, бореться проти диктатури, сваволі правоохоронних органів, влади в цілому. Якщо журналістів називають сторожовими псами демократії, то адвокати стоять на сторожі верховенства права та справедливості. Журналісти можуть вказати на факт порушення, адвокат - дати цьому правову оцінку, зреагувати в правовому ключі, щоб отримати загальний позитивний соціальний ефект.

Щоб ефективно виконувати цю роль, адвокатура повинна бути сильною, і згуртування адвокатів навколо цієї ідеї - одне з моїх завдань як адвоката, в рамках громадських організацій та адвокатського самоврядування.

Яке місце при наявності саморегулівної організації відводиться громадським адвокатським об'єднанням, наприклад ААУ, віце-президентом якої вас недавно обрали?

- Такі об'єднання, безумовно, повинні бути. Але головне - вони повинні бути незалежними і від держави, і від органів адвокатської влади, щоб захищати інтереси адвокатів у всіх відносинах, пов'язаних з професійною діяльністю. При цьому такі громадські організації мають ще одну перевагу - вони більш незалежні і можуть більш різко реагувати на дії держави, наприклад, при спробах прийняти закон, який порушує права адвокатів, або в разі прямого зазіхання на права конкретного адвоката.

Для мене особисто і, впевнений, для інших членів і керівництва ААУ, адвокатура - це професійний будинок. Я її свідомо вибрав, і в ній реалізовую себе як громадянин, як професіонал, як бізнесмен. До того ж ААУ - це можливість зробити наш спільний адвокатський будинок кращим і більш захищеним.

Ми, ААУ, не боремося за посади в адвокатському самоврядуванні, а тим більше в державних органах, ми боремося за інтереси кожного адвоката, його статус, рівень його професійних прав і гарантій, прагнемо підвищити якість правової допомоги, рівень правосуддя і захищеності прав громадян. Наша зброя - професіоналізм, відкритість і єдність. При цьому ми намагаємося бути об'єднуючою дискусійним майданчиком для всієї юридичної спільноти. До речі, нинішній профільний закон став реальністю багато в чому завдяки ААУ, яка до створення НААУ була основним всеукраїнським професійним об'єднанням, що активно брало участь в боротьбі за адвокатське самоврядування.

Але підкреслю: важлива функція громадських організацій - стояти на сторожі інтересів адвокатів у відносинах з державною владою і адвокатським самоврядуванням. У будь-якій ситуації може бути кілька варіантів рішення, і наше завдання - виявити недоліки і сприяти вибору прийнятного для адвокатів рішення.

- Наприклад, з підвищенням кваліфікації?

- Так, це актуальний приклад. Новий порядок малозрозумілий адвокатам і викликає багато незручностей, особливо в регіонах. Виникнення фінансового бар'єру, в тому числі для операторів, які довели якість підвищення кваліфікації (наприклад, ААУ, Асоціації правників України), звужує можливості адвокатів набрати необхідні бали, монополізує дану сферу на користь одного гравця, незалежно від якості знань. Вважаю, в цій частині можливо знайти розумне рішення і зробити крок назустріч адвокатам. Крім того, доцільно повернути як опцію публікації в профільних виданнях із затвердженого переліку. Адже підготовка і написання статті за своєю суттю і є підвищення кваліфікації. Також можна враховувати кількість виграних за звітний період справ, адже успіх неможливий без підвищення кваліфікації. Але це ті моменти, які можна виправити без застосування таких кардинальних методів, як скасування адвокатського самоврядування або його тотальне зарегулювання. І тим більше це не привід для реформи адвокатури.

- Як це пропонувалося проектом № 9055?

- Проект № 9055 в своїй основній частині був хороший. За винятком окремих моментів, він пропонував істотне посилення прав адвокатів та гарантій професійної діяльності. І всі адвокати давали високу оцінку цьому прагненню розширити і посилити наші права, особливо з огляду на те, що їх пропонувалося відобразити і в процесуальних кодексах, зокрема в Кримінальному процесуальному кодексі України.

Але підсумкова моя думка була не в підтримку законопроекту № 9055 багато в чому через перехідні положень, які, з одного боку, нівелювали існуючу систему органів самоврядування, а з іншого - не пропонували чіткого порядку формування нової системи. Безумовно, ризик безладу в питаннях самоврядування не міг бути компенсований ніяким розширенням прав і гарантій.

І зараз нам теж треба наполягати на тому, що зміни потрібні адвокатам, але це повинні бути зміни, які розширюють арсенал адвокатів і, відповідно, посилюють захист прав людини.

- Ви, як член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, відчуваєте зниження якості адвокатури після напливу юристів за останні кілька років?

- По дисциплінарних справах це не особливо помітно. Скарг, можливо, стало більше, адже кількість адвокатів об'єктивно зросла, але не можна сказати, що скаржаться саме на новеньких. Але треба розуміти, що з введенням виняткового представництва в судах адвокатами в професії не пішли вчорашні студенти. Наші ряди поповнили юристи з багаторічним досвідом, які і до цього відмінно знали процес, розуміли, як працює адвокат, і фактично здійснювали адвокатську діяльність, але без свідоцтва. Сьогодні просто наведений порядок в професії. Якщо подивитися на статистику, то приріст адвокатури був поступовим: так, в 2014 році було 28 тисяч адвокатів, в 2015-му - 32 (+4), 2016 м - 35 (+3), 2017-го - 39 (+4 ), 2018 м - 45 (+6), 2019 м - 53 (+8). І сьогодні ця цифра цілком відповідає оцінкам запиту ринку на правову допомогу в судових та кримінальних питаннях. Врегулювання самопредставництва юросіб знизить попит, а в окремих випадках призведе до призупинення адвокатської діяльності. Але навряд чи ми будемо мати щорічний приріст нижче «домонопольних» часів, він знову буде на рівні 2-3 тисяч нових адвокатів в рік. Так що сказати, що «виняткове право» дало нам нові кадри, не можна, воно лише призвело діяльність учасників ринку до єдиних стандартів адвокатури.

 Ірина ГОНЧАР, «Юридична практика»