Які наслідки визнання карантину форс-мажором?
Кілька місяців тому ніхто з нас не міг передбачити масштабів і наслідків розвитку пандемії вірусу COVID-19 у світі. На жаль, Україна також відчула його руйнівну дію. Безперечно, епідемія коронавірусу в світі є форс-мажором, отже ряд домовленостей, гарантій і контрактів підлягають терміновому перегляду.
Обмежувальні заходи, що застосовуються для недопущення поширення COVID-19 в Україні, унеможливлюють виконання багатьох контрактів. Однак, як при цьому уникнути штрафів? Далі, спробуємо відповісти на дане питання.
Суть питання
Верховна Рада на позачерговому засіданні 17 березня прийняла Закон № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)», яким карантин визнається форс-мажорною обставиною. Відповідні зміни були внесені в Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні». Детальніше про зміни, передбачені цим документом, читайте тут.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини, які роблять об'єктивно неможливим виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, а також зобов'язань що випливають із нормативних актів (п. 3.1 глави 3 Регламенту № 44 (5).
При цьому не вважаються форс-мажорними обставинами: фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного і комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недотримання / порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку необхідних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів і т. п.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу визначає, що в разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Практичні поради
Таким чином, будь-які обставини, що перешкоджають виконанню обов'язків за договором внаслідок запровадження карантину, вважаються форс-мажорними, якщо вони безпосередньо мають негативний вплив на виконання конкретних обов'язків. До таких обставин, наприклад, можна віднести закриття авіа-, залізничного та автобусного сполучення.
У разі неможливості виконання умов договору в зв'язку з вищевикладеними обставинами сторона договору має право звернутися до контрагента з проханням про продовження термінів виконання договору без застосування штрафних санкцій за прострочку, яка виникла в зв'язку з введенням карантину. Рекомендуємо дане звернення оформити письмово з чітким визначенням того, які саме обставини вплинули на можливість виконання конкретних обов'язків за договором, і направити дане повідомлення на адресу контрагента рекомендованим листом з описом вкладення.
Якщо контрагент погодиться добровільно продовжити дію договору без застосування штрафних санкцій, сторони можуть укласти додаткову угоду, якою терміни і умови будуть змінені за згодою сторін.
У разі відмови контрагента від перегляду умов договору сторона може бути звільнена від сплати штрафів у судовому порядку. Однак сам факт наявності такої обставини ще не є самостійною підставою для звільнення від обов'язків за контрактом - необхідно буде довести причинно-наслідковий зв'язок між карантином і неможливістю виконання договору.
При цьому доказом настання форс-мажорних обставин в суді є сертифікат Торгово-промислової палати України або регіональної палати. Таким чином, наступним кроком буде звернення особи до відповідної торгово-промислової палати за місцем здійснення господарської діяльності.
У свою чергу, з метою сприяння в засвідченні обставин непереборної сили в умовах боротьби з епідемією ТПП України офіційно заявляє, що спрощує процедуру подачі документів, скоротивши їх перелік: копія договору, копія наказу (розпорядження) і повідомлення (повідомлення іншої сторони). Так, ТПП України відзначає, що подача документів може здійснюватися в електронному форматі за офіційними електронними адресами відповідних ТПП.
Після отримання сертифіката ТПП про посвідчення форс-мажорних обставин особа може звернутися до суду з позовом про розірвання договору. Крім того, варто згадати про позицію судів вищої ланки при розгляді подібних справ.
Так, в постанові від 24 січня 2019 року по справі № 805/2342/16-а Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що для визнання податкового боргу безнадійним повинна бути встановлений (доведений) причинно-наслідковий зв'язок між податковим боргом і форс-мажорними обставинами. Наявність форс-мажорних обставин є загальновідомим фактом, однак сама по собі не доводить безнадійність податкового боргу, неможливість провести сплату самостійно визначених податкових зобов'язань платником податків, зокрема внаслідок несплати споживачами плати за користування водою в зв'язку з проведенням антитерористичної операції і т.п.
Таким чином, визнання карантину обставиною непереборної сили, безумовно, є дієвим механізмом захисту бізнесу від сплати зайвих штрафів за прострочення зобов'язань, але потребує доведення зв'язку між заходами щодо введення карантину і конкретним випадком порушення (прострочення) обов'язків за конкретним договором.