Як не стати жертвою шахраїв в інтернет-просторі
Розповсюдження короновірусу внесло несподівані корективи в усі сфери життя. Більшість європейських країн з метою попередження розповсюдження епідемії, ввели жорсткі превентивні заходи. Не стала виключенням і Україна. Так, на всій території України з 12 березня 2020 р. ввели карантинні заходи. На виконання такої постанови КМУ було закрито усі заклади торгівлі, окрім аптек, продуктових магазинів, автозаправних станцій та станцій технічного обслуговування автомобілів.
Саме це одразу призвело до стрімкого зростання продажів за допомогою різноманітних інтернет-платформ та інтернет-магазинів, адже у громадян та працюючих підприємств, фактично, не залишилося інших можливостей для придбання продукції чи сировини для забезпечення безперервної роботи.
Водночас, перехід торгівельної бізнес-активності в он-лайн режим призвів до різкого збільшення інтернет-шахрайства та кількості вчинених кіберзлочинів.
У цій статті хочу надати поради не тільки громадянам, а й представникам бізнес-структур: ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ШАХРАЇВ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ.
Варто зазначити, що вже існує стала класифікація кіберзлочинів, яка здебільшого залежить від способу їх вчинення.
Найпоширеніші з них:
Фішинг - шахрайство, коли клієнтам платіжних систем надсилають повідомлення електронною поштою нібито від адміністрації або служби безпеки цієї системи з проханням вказати свої рахунки та паролі.
Вішинг - кіберзлочин, у якому в повідомленнях міститься прохання зателефонувати на певний міський номер, а при розмові запитуються конфіденційні дані власника картки.
Кардинг - використання в операціях реквізитів платіжних карт, отриманих зі зламаних серверів інтернет-магазинів, платіжних і розрахункових систем, а також із персональних комп'ютерів (або безпосередньо, або через програми віддаленого доступу, «трояни», «боти»).
Онлайн-шахрайство - несправжні інтернет-аукціони, інтернет-магазини, сайти та телекомунікаційні засоби зв'язку.
Піратство - незаконне розповсюдження інтелектуальної власності в Інтернеті.
Мальваре - створення та розповсюдження вірусів і шкідливого програмного забезпечення.
Перечитуючи ці рядки, дехто подумає: «про яку бізнес-активність може йти мова в умовах карантину, коли левова частка підприємств попросту закриті?!»
Однак, слід нагадати, що саме на березень-квітень припадає пік активності у аграрному секторі економіки у зв'язку із посівною кампанією. І особливість цьогорічної посівної є те, що придбання значної кількості мінеральних добрив, насіння та паливно-мастильних матеріалів здійснюються за допомогою Інтернет мережі, тобто, визначення істотних умов договору, порядку оплати, обмін документами відбувається за допомогою електронної пошти без звичних для українських фермерських господарств зустрічей, підписання договорів на папері та особистих знайомств з представниками контрагентів.
Здавалося б, що в час цифрових технологій, коли весь цивілізований світ уже декілька десятиліть здійснює онлайн-торгівлю в міжнародних масштабах, що може трапитися надзвичайного в укладенні елементарних договорів поставки між двома українськими підприємствами. Проте, як показала практика останніх тижнів, і тут є значні ризики втратити коштів.
Фактично, сьогодні шаленими темпами розвивається онлайн-шахрайство, при якому потерпіла особа навіть уявлення не має, хто саме вчинив шахрайські дії відносно неї.
З особистої практики, можу сказати, що лише протягом останніх двох тижнів до нашого адвокатського об'єднання звернулося більше п'яти підприємств з проханням здійснити представництво їх інтересів у правоохоронних органах та судах при розслідуванні кримінальних проваджень за фактом вчинення шахрайства.
В переважній більшості випадків схеми, що застосовується злочинцями є доволі схожими між собою:
В мережі Інтернет розміщується декілька десятків оголошень про можливість оперативної поставки необхідної для особи продукції. При цьому, її вартість суттєво відрізняється від ринкової в сторону зменшення. Звичайно, що такі пропозиції є привабливими для покупців і вони легко йдуть на контакт з шахраями, які, в ході переговорів, надсилають на електронну пошту чи в месенджери копії правовстановлюючих та реєстраційних документів на компанії, які наче б то, є продавцями товару.
Після укладення договору, як правило, події розвиваються за двома сценаріями: в першому з них, шахраї пропонують перерахувати аванс в сумі 50% від обумовленої вартості і після їх отримання, просто зникають, відключивши усі засоби зв'язку; в іншому йдуть набагато далі - до покупця прибуває обумовлений товар, проте, водій відмовляється від розвантажування до підтвердження продавцем, який його найняв, отримання повної суми коштів за договором. Покупець, здійснює платіж за банківськими реквізитами, які були ним отримані раніше, однак водій отримує дзвінок від так званого продаця, що кошти не надійшли, тому будь-яке розвантаження є неможливим.
Здійснивши ретельний аналіз усіх випадків, нашою командою «кримінальних» адвокатів, було вироблено ЧІТКИЙ МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ інтересів клієнта у подібних ситуаціях.
1. На початковому етапі укладення угоди з'ясуйте, чи підприємство-контрагент має ознаки, що можуть свідчити про його використання в шахрайській схемі.
Про це може свідчити «свіжа» реєстрація підприємства чи недавня зміна складу учасників та керівника.
2. Перевірте учасників на предмет їх участі в інших юридичних особах та місце їх проживання.
Нажаль, скалася стала практика, яка переконливо свідчить, що у разі наявності в переліку засновників (учасників) осіб з місцем проживанням в Донецькій, Луганській чи Закартаській областях, даний факт може свідчити про фіктивність підприємства.
3. Зверніть увагу на дату відкриття банківського рахунку.
Якщо зазначена «свіжа» дата - це може означати, що шахраями спеціально відкрито рахунок для сумнівних операцій або змінено банк на більш зручний для оперативного переведення отриманих злочинним шляхом коштів.
4. Якщо автомобіль з товаром і прибув до покупця, однак розвантаження не відбувається до повної оплати, зверніть увагу на маркування упаковок.
Так, наприклад, у випадку шахрайства з мінеральним добривами на пакувальній тарі (мішках) було повністю знищено (замальовано) дані щодо виробника, дати виробництва та серії. Вказані дії вчиняються для того, щоб унеможливити з'ясування обставин придбання товару у виробника, тобто на кого саме було виписано товарно- транспортні накладні, рахунки-фактури із зазначенням специфікації, тощо.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ПІДПРИЄМСТВО СТАЛО ЖЕРТВОЮ ОПИСАНИХ ВИЩЕ ЗЛОЧИННИХ ДІЙ?
1. Негайно після виникнення підозри у шахрайстві повідомити про це правоохоронні органи та паралельно одразу заручитися підтримкою кваліфікованого адвоката, який має досвід представництва інтересів клієнтів саме в сфері економічних злочинів.
Так, в одному із випадків саме завдяки оперативній роботі співробітників Національної поліції вдалося затримати вантажний автомобіль, водій якого відмовився розвантажувати товар та покинув територію підприємства-покупця. При цьому вказаний автомобіль встиг від'їхати від місця розвантаження більше ніж на 70 кілометрів.
2. Надалі, в процесі активну роль відіграє адвокат, оскільки саме він має забезпечити визнання в рамках кримінального провадження клієнта потерпілою особою, супроводжувати його підчас першого допиту, підготувати та долучити до матеріалів кримінального провадження копії документів (листування, рахунки, специфікації), які пов'язані з укладенням угоди.
Крім того, доволі часто, саме завдяки ініціативам адвоката вдається накласти арешт на майно, яке було предметом шахрайства (товар), та зупинити операції на банківському рахунку підприємства, які використовувалися для досягнення злочинної мети.
Доволі часто наші адвокати, фактично, виконували роль слідчих чи процесуальних керівників, адже подаючи відповідні клопотання, ми визначали перелік слідчих дій, які необхідно вчинити для з'ясування усіх обставин вчинення кримінального правопорушення та виявлення винних осіб.
Усі в сукупності заходи, за умови, що їх вжито доволі оперативно, дають позитивний результат. Так, у декількох кримінальних провадженнях вдалося встановити місця перебування осіб, які вели телефонні переговори з ошуканими підприємцями, до перерахування ними коштів, місця розташування комп'ютерів, з яких відбувалися банківські операції за допомогою інтернет-банкінгу, а також осіб, які безпосередньо причетні до вчинення шахрайських дій.