Фінансовий моніторинг в Україні: нові реалії

28 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 6 грудня 2019 року (далі – Закон № 361-IX), яким на думку законодавця комплексно удосконалено національне законодавство у сфері фінансового моніторингу.

Чому прийняли Закон № 361-IX?

Закон було прийнято задля реалізації плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Меморандуму про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом та з метою імплементації норм четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та норм Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

Прийняття Закону № 361-IX також було умовою для надання Європейським Союзом Україні макрофінансової допомоги в розмірі 500 млн Євро.

Що ж нового?

1. Визначені терміни

70 визначених термінів – це перше що кидається в очі коли відкриваєте Закон № 361-IX.

Наприклад, в Законі № 361-IX, серед інших, визначені терміни «бездоганна ділова репутація», «банк-оболонка», «джерело коштів, джерело статків (багатства)», «ділові відносини», «ризик-орієнтований підхід» тощо. Очевидно, таким чином законодавець намагався зменшити двояке тлумачення положень Закону № 361-IX.

Проте, варто зазначити, що в Законі № 361-IX застосовано багато оціночних понять (наприклад, «належна перевірка», «підозрілі фінансові операції», «неналежна система управління ризиками», «неналежне виконання», «протиправна мета»), що наділяє суб’єктів фінансового моніторингу широкими дискреційним повноваженнями, а тому може призводити як до порушення прав фізичних і юридичних осіб, так і містити корупційні ризики.

2. Порогові фінансові операції

Серед основних змін в Законі № 361-IX варто виділити зміни у виявленні та звітуванні про виявлені порогові фінансові операції. Так, Законом № 361-IX зменшено кількості ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції та збільшено порогові суми, а саме встановлюється обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму більше 400 тис. грн (раніше – більше 150 тис. грн).

Законом визначені ознаки для порогових фінансових операцій, інформація про які надсилається до Держфінмоніторингу, а саме: фінансові операції осіб, які мають реєстрацію місця проживання чи місцезнаходження в державі (на території), що не виконує рекомендації у сфері протидії відмивання коштів та боротьби з фінансуванням тероризму (поки залишається незрозумілим, де необхідно брати перелік таких держав (територій); фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів); фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та або пов’язаних осіб; фінансові операції з переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон).

3. Інформація, що супроводжує переказ коштів

Законом № 361-IX визначено: вимоги до суб’єкта первинного фінансового моніторингу (СПФМ), що надають послуги платнику (ініціатору переказу), щодо супроводження інформацією переказів; встановлено правила супроводження інформацією переказів СПФМ – посередниками з переказу коштів/СПФМ, що надають послуги переказу коштів отримувачу.

Також передбачено обов’язок СПФМ, що надає послуги переказу коштів отримувачу, верифіковувати отримувача коштів.

При цьому поріг здійснення заходів належної перевірки у разі здійснення переказів становить 30 тисяч грн.

На противагу інформації, яку зараз часто розповсюджують в ЗМІ та соціальних мережах, вимоги Закону № 361-IX не поширюються на: перекази коштів готівкою в межах України, в сумі що є меншою ніж 5 тисяч грн; переказу коштів з метою сплати податків, зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій до державних та місцевих бюджетів, пенсійного фонду, на рахунки органів державної влади, або переказу коштів за житлово-комунальні послуги.

4. Визначення бенефіціарних власників

Законом № 361-IX удосконалено процедуру розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів.

По-перше, законом уточнено поняття «кінцевий бенефіціарний власник» та визначено особливості визначення такого власника для юридичних осіб, трастів або інших подібних правових утворень.

По-друге, встановлено, що СПФМ при встановленні кінцевого бенефіціарного власника клієнта не повинен покладатися виключно на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вимоги щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника СПФМ виконує з використанням ризик-орієнтованого підходу.

До речі, ризик-орієнтований підхід – це ще одне нововведення, яке означає визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.

5. Посилення відповідальності

Законом № 361-IX значно збільшено розмір штрафів за порушення законодавства в сфері фінансового моніторингу.

Наприклад, за порушення вимог щодо здійснення переказів на СПФМ може бути застосовано штрафи у розмірі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 тис. грн).

При цьому, максимальний розмір штрафу встановлений у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 135 млн грн).

На мою думку, розміри штрафів, визначених в Законі № 361-IX, є невиправданими та не узгоджуються з іншими санкціями статей КУпАП.

Варто зазначити, що в подальшому суб’єкти державного фінансового моніторингу (в тому числі Національний банк України, Міністерство юстиції України) повинні надати роз’яснення для СПФМ щодо процедурних питань застосування Закону № 361-IX.

Отже, Закон № 361-IX покликаний удосконалити законодавство у сфері запобігання і протидії відмиванню незаконно отриманих доходів та має ряд позитивних змін в цій сфері. Проте, велика кількість оціночних понять, надмірно високий розмір штрафів СПФМ як на мене можуть нести корупційні ризики.