+44 (0) 800 123 4567 No.1 Abbey Road London, W1 ECH, UK

Засвідчення форс-мажорних обставин

Уповноважений орган в Україні, який може засвідчити настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), — Торгово-промислова палата України (ТПП України).

За зверненням суб’єкта господарювання ТПП України може видати свідоцтво про такі обставини протягом семи днів з дня звернення з відповідною заявою. Відзначимо, що можливість для визнання карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України форс-мажорними обставинами, виникла на підставі змін, внесених згідно із Законом від 17 березня 2020 року No 530-IX.

Однак варто застерегти, що не будь-яке невиконання договірних зобов’язань у період карантину можливо «виправдати» форс - мажорними обставинами. На вебпорталі ТПП України розміщені найбільш типові питання та відповіді на них щодо звернень до останнього з приводу форс-мажорних обставин в умовах карантину.

Вважаю за доцільне звернути увагу на таких два питання:

  • Чи може бізнес автоматично бути звільненим від відповідальності у зв’язку із внесенням до переліку форс-мажорних обставин карантину?

Відповідно до міжнародної практики, обставина форс-мажору, в тому числі карантин, автоматично не звільняє від відповідальності. Необхідно розуміти, яким чином певна обставина, в тому числі карантин, обмежує виконання певного зобов’язання.

  • Чи виправдовує карантин, у зв’язку із внесенням до переліку форс-мажорних обставин, неможливість сплати за договорами оренди?

На законодавчому рівні відсутність грошей не вважається форс-мажором, тому неможливість сплати не можна віднести до форс-мажорних обставин, якщо немає підтвердження технічних обмежень здійснення сплати.

ТПП може розглядати заяви засвідчення форс-мажорних обставин у разі неможливості користування приміщеннями у зв’язку із введеними на рівні державної влади обмеженнями або заборонами для суб’єктів господарювання у відповідних сферах. Роз’яснення, розміщене на вебпорталі ТПП України.

Водночас для суб’єктів господарювання, які мають проблеми з виконанням своїх договірних зобов’язань у період дії карантину, в першу чергу необхідно проаналізувати свої договори в розрізі ситуації, що вплинула на таке невиконання.

По-друге, не треба нехтувати переговорами з контрагентом (орендодавцем, постачальником чи іншими), адже інколи питання набагато простіше і дешевше вирішити саме шляхом переговорів. При цьому у разі досягнення компромісу таку домовленість обов’язково необхідно закріпити в письмовій формі. По-третє, у разі виникнення сумнівів чи відсутності компромісу з боку контрагента все ж ліпше звернутися за кваліфікованою порадою чи допомогою.

 

1953
Мирослав Горошко