Суд присяжних: чи готова Україна?

Законотворча діяльність українського парламенту рясніє різними варіантами розвитку судової реформи. Одним із запропонованих шляхів реформи є імплементація інституту суду присяжних. На сьогоднішній день він хоч і закріплений в українському законодавстві, проте за своєю суттю більше тяжіє до інституту народних засідателів, ніж до інституту суду присяжних в його класичному розумінні.

Законодавці пропонують виправити цю ситуацію шляхом прийняття законопроєкту No 3843 від 14 липня 2020 року «Про суд присяжних». Законопроєктом пропонується використовувати за основу модель суду присяжних, яка схожа на модель Сполучених Штатів Америки і наразі використовується в Великобританії. Пропонується сформувати суд присяжних з професійного судді і восьми присяжних. Такий суд повинен здійснювати судочинство в суді першої інстанції в кримінальному провадженні. Вердикт присяжних є обов'язковим, суддя виносить вирок виходячи з прийнятого присяжними рішення. Що стосується мети і принципів, які несе в собі законопроєкт, можу його охарактеризувати з позитивного боку. У той же час не впевнений, що таку ініціативу можна реалізувати на практиці. Одним з перешкод, яка може стати на заваді втіленню в життя даного інституту, є проблема забезпечення незалежності присяжних.

На сьогоднішній день маємо ситуацію, коли судді досить часто повідомляють про тиск на них і втручання у здійснення правосуддя. У той же час, в порівнянні із запропонованими гарантіями незалежності присяжних, гарантії, передбачені для суддів, є більш повними і продуманими. З огляду на те, що судді більш захищені, а на них все одно чиниться тиск, повноцінно забезпечити незалежність присяжних на даному етапі не представляється можливим. Ще одним каменем спотикання для реалізації цієї ініціативи стане необхідність додаткового фінансування.

Розробники законопроєкту декларують, що сума витрат на його реалізацію складе орієнтовно в перший і другий рік по 20 млн грн, починаючи з третього року - близько 1 млрд грн на рік, а також 12 млрд грн на капітальне будівництво і розширення судів. На сьогоднішній день досить часті випадки, коли чинним судам не вистачає коштів навіть на кореспонденцію, що в свою чергу вказує на туманність перспективи виділення грошей в такому обсязі для реалізації проєкту. В цілому законопроєкт та інститут суду присяжних є цікавими і перспективними, однак на нинішньому етапі Україна ні морально, ні фінансово не готова до втілення цієї ініціативи в життя.