+44 (0) 800 123 4567 No.1 Abbey Road London, W1 ECH, UK

Перспективи створення єдиної СРО арбітражних керуючих

З якими викликами може зіштовхнутися професійна спільнота при об’єднанні в єдину СРО?
Найперший виклик - юридичний: набрання чинності Кодексом з процедур банкрутства. Адже допоки він безпрецедентно довго не підписаний, ситуація залишається невизначеною. Тому сам факт та процедура створення єдиної СРО зараз під питанням.
Наступний виклик - непрозорість та кулуарність виборів очільників СРО. Не хотілося б отримати СРО, яка не користується повагою професійної спільноти. Попри те, що лідери спільноти, так звані стейкхолдери, майже всім відомі, жодна з кандидатур до керівництва СРО не висунута та публічно не обговорюється.
Ну, і третій виклик - можливий розбрат всередині професії, спроби дискредитації окремих арбітражних керуючих (можливо, саме тому ніхто не наважується до публічного самовисування). На фоні бажання Міністерства юстиції зберегти визначний вплив на професію не виключною, що є спроба застосування інструменту дисциплінарних стягнень щодо найбільш «незручних» кандидатів з метою недопущення їх до участі в керівництві СРО .

Чи буде це об’єднання легким? 
Як не парадоксально це звучить, але прописане в законі «об’єднання» може роз’єднати професію, посваривши окремі групи арбітражних керуючих в процесі поділу посад. Сама ж процедура детально не прописана, що залишає багато простору для маніпуляцій. Щоб цього не відбулося, треба вже зараз запустити процедуру обговорення майбутніх очільників, створити дискусію ідей, бачень, а не конкуренцію впливу.

Чим має опікуватися майбутня СРО, щоб не перетворитися лише на формальний/каральний орган? Озвучте п’ять головних завдань, які треба вирішити, аби відродити престижність професії арбітражного керуючого та зробити цю професійну царину прозорішою та чеснішою?
Є безліч органів, які готові карати арбітражних керуючих, ставити перепони в їх діяльності, і жодного, який би стояв на захисті інтересів цієї важливої для судочинства та економіки професії. Тому головна мета СРО - це захист інтересів професії арбітражного керуючого, відстоювання їх як на загальнодержавному рівні, так і в конкретних справах. Щодо 5 першочергових задач, то це:

  • Формування інституційної незалежності від держави, головним чином від Міністерства юстиції;
  • Формування довіри до СРО та його керівництва з боку усіх учасників ринку;
  • Розробка та дотримання єдиних етичних стандартів професії;
  • Лобіювання фінансових інтересів арбітражних керуючих (розробка та впровадження механізмів виплати достойної винагороди, пом’якшення податкового режиму та ін.);
  • Формування, озвучення та відстоювання єдиної позиції арбітражних керуючих в процесі реформування законодавства про банкрутство, здійснення поточного захисту прав та інтересів арбітражних керуючих.

Чи має посада керівника майбутньої СРО бути виборною? Скільки має тривати одна каденція?
Безумовно, ротація в керівництві СРО має відбуватися в розумно короткі строки (оптимально 2 - максимум 3 роки). Крім того, в руках очільника СРО мають зосереджуватися лише представницькі та координаційні функції, адже, йдучи на цю посаду, особа має бути позбавлена спокус узурпації впливу та думати лише про те, як за відведений колегами час максимально розвинути професію. Жодного прямого впливу на дисциплінарну відповідальність арбітражних керуючих чи питання доступу до професії, які, в свою чергу, також на короткий термін мають зосереджуватися в колегіальному органі.

Портрет ідеального арбітражного керуючого, яким Ви його бачите?
Незалежний, кваліфікований, працьовитий (такий собі «двигун-медіатор» всієї процедури), достатньо оплачуваний, який дбає про своє ім’я та честь професії. Головне, арбітражний керуючий має щиро любити свою справу, бо без цього ніяк!

 

768
Олег Маліневський