Відчуття недоведеності
Про порядок встановлення розміру заподіяної шкоди за ст. 191 КК України розповіли для видання "Юридична практика" старший юрист Родіон Кокош та молодший юрист Юліан Дурда.
Категорія справ White collar crime в умовах зовсім іншої політичної кон'юнктури і сучасних тенденцій набуває все більшої популярності серед правоохоронних органів, а стаття 191 Кримінального кодексу (КК) України частіше вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо політичних «попередників».
Здійснення досудового розслідування вимагає від слідчих і прокурорів високого рівня професіоналізму для збору належних, допустимих і достатніх доказів для підтвердження провини в суді.
Кожен із зібраних доказів повинен бути направлений на встановлення складу кримінального правопорушення: суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна, об'єктивна сторони і відповідні кваліфікуючі ознаки, за недоведеністю яких судом не може бути винесено обвинувальний вирок.
У цій статті розглянемо порядок визначення розміру заподіяної шкоди за статтею 191 КК України.
Довести збиток
Обов'язок сторони обвинувачення по доведенню виду і розміру шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням згідно зі статтею 91 Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України.
Цей елемент предмету доведення в першу чергу, важливий для кримінально-правової кваліфікації, визначення ступеня суспільної небезпеки злочину і результативності досудового розслідування у вигляді винесення судом обвинувального вироку.
Доведення виду і розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, має також важливе значення для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням: визнання осіб потерпілими / цивільними позивачами, рішення цивільного позову в кримінальному провадженні, визначення обсягу майна, на яке можливе накладення арешту.
Згідно з пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яке виражається в грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, які існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування заподіяної злочином шкоди - за відповідними цінами на момент вирішення справи в суді. При відсутності зазначених цін його вартість може бути визначена шляхом проведення відповідної експертизи.
У той же час, пункт 6 частини 2 статті 242 КПК України встановлює обов'язок слідчого або прокурора звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи: визначення розміру матеріальної шкоди.
Таким чином, на етапі досудового розслідування слідство має забезпечити призначення і проведення експертизи для визначення розміру матеріальної шкоди, в якості кваліфікуючої ознаки об'єктивної сторони злочину.
Судова практика поки не сформувала єдину позицію щодо порядку визначення розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Однак, певний підхід до вирішення цього питання все ж таки є.
Так, суд касаційної інстанції в постанові від 27 червня 2017 року по справі № 307/119/15-к зазначив наступне: «не здійснив апеляційний суд і належної перевірки відповідності висновків місцевого суду про заподіяння злочином шкоди в особливо великому розмірі вимогам пункту 6 частини 1 статті 242 КПК України. Виходячи з цих вимог необхідним засобом доведення розміру матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, є висновок експерта.
Усупереч наведеним законодавчим приписам, у справі не проведена судово-економічна експертиза для встановлення розміру матеріальної шкоди, заподіяної ТОВ «Ованго» в результаті протиправних дій засудженого, хоча розмір такої шкоди є обов'язковою кваліфікуючою ознакою інкримінованого ОСОБА_5 злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України » .
Таким чином, в ході судового розгляду не було встановлено наявність шкоди, як обов'язкової складової об'єктивної сторони складу злочину за статтею 191 КК України.
Дотримуватися стандарту
Також, звертаємо увагу на вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 12 липня 2019 року по справі № 521/17260/18, яким суд виправдав посадових осіб Одеської міської ради у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого статтею 191 КК України, зокрема, внаслідок недоведеності розміру шкоди.
Сторона звинувачення доводила розмір заподіяної шкоди на підставі тільки висновку комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи.
У той же час, судом було зазначено, що відповідно до пунктів 5.1. і 5.2 розділу II Інструкції «про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року, завдання покладені на рішення будівельно-технічної експертизи і оціночно-будівельної експертизи не можуть забезпечувати визначення розміру матеріальної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням.
Отже, судом був зроблений висновок про відсутність в матеріалах кримінального провадження документів, які встановлювали або обгрунтовували розмір заподіяної матеріальної шкоди.
Аналогічних висновків дійшов і Заводський районний суд міста Запоріжжя у вироку від 29 травня 2019 року по справі № 757/55923/16-к, яким був виправданий обвинувачений за частиною 5 статті 191 КК України.
Так, судом було констатовано, що поза увагою органу досудового розслідування, залишилися імперативні положення вимог пункту 6 частини 2 статті 242 КПК України, які зобов'язують слідчого або прокурора звернутися на стадії досудового розслідування до експерта для проведення експертизи з визначення розміру матеріального збитку, шкоди немайнового характеру, шкоди навколишньому середовищу, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Наведена судова практика дає підставу прийти до наступних висновків:
- судово-економічна експертиза є одним з найважливіших і виняткових доказів, на підставі якого судом може бути встановлений факт нанесення шкоди кримінальним правопорушенням.
- сторона обвинувачення часто ігнорує вимоги статті 242 КПК України, що позбавляє її можливості довести наявність шкоди в якості кваліфікуючої ознаки об'єктивної сторони злочину за статтею 191 КК України і призводить до прийняття судом виправдувального вироку у справі.
Разом з тим, наявність в матеріалах кримінального провадження висновків судово-економічних експертиз, звичайно, не вказує на обов'язковість прийняття судом саме обвинувальним вироком у справі, підтвердженням чого є вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 5 березня 2019 у справі № 601 / 1267/13 -К.
Підсумовуючи вищесказане, можна констатувати, що доказ факту вчинення злочину за статтею 191 КК України за відсутності в матеріалах кримінального провадження судово-економічних експертиз, якими встановлено факт нанесення злочином шкоди - неможливо, і даний стандарт доведення повинен чітко дотримуватися судом і сторонами кримінального провадження в ході судового розгляду.