Правила бронювання працівників: що важливо знати бізнесу

Повномасштабна війна в Україні поставила бізнес перед низкою викликів, серед яких — збереження ключових працівників, необхідних для безперервної діяльності підприємств. Одним із інструментів, що дає змогу забезпечити стабільність роботи та виконання стратегічних завдань, є бронювання працівників підприємств, які визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Водночас процедура бронювання залишається динамічною: нормативна база оновлюється, а вимоги для можливості бронювання працівників постійно уточнюються. На сьогодні ситуація склалась таким чином, що сам факт працевлаштування військовозобов’язаного працівника на критично важливому підприємстві не гарантує можливість його безперешкодного бронювання.

У статті розберемо ключові аспекти бронювання: які вимоги висуває закон, з якими проблемами стикаються підприємства та працівники, і як ці проблеми можна вирішити на практиці.

Яким вимогам повинен відповідати працівник критично важливого підприємства для можливості його бронювання?

Ще у жовтні 2024 року Кабінет Міністрів України своєю постановою № 1125 регламентував вимоги до військовозобов’язаних, яким вони повинні відповідати, для того, щоб критично важливе підприємство змогло їх забронювати.

Наразі такі критерії відображені у пункті 29 постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 р. № 1332).

Так, задля можливості бронювання критично важливим підприємством працівника він повинен:

• перебувати на військовому обліку;
• перебувати у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;
• уточнити персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»;
• не перебувати у розшуку.

Водночас слід додати ще одну вимогу, яка прямо не визначена у законодавстві, але є важливою для можливості військовозобов’язаного бути заброньованим:

• дані про військовозобов’язаного повинні міститися у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» (надалі також – реєстр «Оберіг»).

Простими словами, особа повинна бути «оцифрована» у вказаному реєстрі для того, щоб результат бронювання шляхом електронної взаємодії порталу “Дія” та реєстру «Оберіг» відобразився у її електронному військовому обліковому документі.

Про те, що особа не «оцифрована» у реєстрі “Оберіг”, свідчить помітка у електронному військовому обліковому документі “Резерв+” «Дані не знайдено».

Якщо така помітка існує, то бронювання особи не є можливим, а єдиним варіантом у такій ситуації є звернення до ТЦК та СП за місцем військового обліку з проханням оцифрувати дані про військовозобов’язаного у реєстрі «Оберіг».

Втім, це лише одна з можливих перепон. На практиці роботодавці й працівники стикаються і з іншими проблемами, які також можуть заблокувати процедуру бронювання. Розглянемо детальніше, як їх вирішити.

Особа не перебуває на військовому обліку.

Ймовірно, другою за популярністю перешкодою для бронювання особи після її перебування у розшуку є її не перебування на військовому обліку.

Вирішення цієї проблеми є банальним: військовозобов’язаний, який відповідно до відомостей з його електронного військового облікового документу “Резерв+” не перебуває на військовому обліку, повинен фізично звернутись до ТЦК та СП за фактичним місцем проживання із заявою про взяття його на військовий облік.

Важливо, що якщо фактичне місце проживання особи не збігається із задекларованим, то на практиці працівники ТЦК та СП для постановки особи на військовий облік за фактичним місцем проживання вимагатимуть у неї документи, що підтверджують її фактичне проживання у визначеному районі, а саме один з таких документів:

• копії правоустановчих документів на житло, якими підтверджується перебування цього житла у власності військовозобов’язаного, його дружини або батьків;
• копія нотаріально завіреного договору оренди житла, за яким орендодавцем є військовозобов’язаний;
• нотаріально завірена заява власника житла, у якій він підтверджує факт проживання військовозобов’язаного у його житлі.

Однак важливо згадати, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932 передбачено механізм автоматичної постановки на військовий облік у певних випадках шляхом взаємодії реєстру «Оберіг» із Державною міграційною службою.

Водночас автоматична постановка на військовий облік без необхідності фізичних відвідин ТЦК та СП за вказаною постановою Кабміну імплементована лише для окремих категорій осіб, а саме:

• громадян України чоловічої статі віком від 17 до 25 років, які не перебувають на військовому обліку та які перебувають в Україні і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
• громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися до відокремленого підрозділу державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби, який розміщений за межами України, за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

У всіх інших випадках механізмів дистанційної постановки на військовий облік поки не існує, а отже, особа з цією метою повинна фізично з’явитись в ТЦК та СП.

Особа не перебуває у трудових відносинах з критично важливим підприємством.

Така помилка у бронюванні військовозобов’язаної особи зазвичай виникає через те, що роботодавець не подав до Пенсійного фонду України оперативні відомості про прийняття цього працівника до себе на роботу.

Так, у підпункті 4 пункту 2 постанови № 1332 від 22 листопада 2024 року Кабінет Міністрів України передбачив, що, зокрема, підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період повинні:

• не пізніше ніж протягом наступного дня після прийняття працівника на роботу подати про це Пенсійному фонду України відповідні відомості через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України в електронній формі з обов’язковим накладенням електронного підпису.

Варто розуміти, що перелік військовозобов’язаних працівників підприємства у порталі “Дія” формується зокрема шляхом електронної взаємодії цього порталу з веб-порталом електронних послуг Пенсійного фонду України.

Відповідно, помилку у бронюванні особи з причини її не перебування у трудових відносинах з критично важливим підприємством, якщо особа насправді у таких трудових відносинах перебуває, можна вирішити шляхом подання роботодавцем відомостей про її працевлаштування через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

Особа не уточнила персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Слід одразу зазначити, що редакція цієї вимоги значно лібералізувалась порівняно з первинною її версією.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2024 р. № 1125 було передбачено, що особа задля можливості бути заброньованою повинна була:

• уточнити дані щодо перебування на військовому обліку відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Нагадаємо, що приписи цього пункту встановлювали обов’язок уточнення персональних даних громадянами України, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів із дня набрання чинності цим законом, тобто до 17 липня 2024 року.

Відповідно, ще у жовтні 2024 року особа, яка не уточнила свої персональні дані до 17 липня 2024 року, фактично не могла бути заброньована.

Однак наразі вимога з уточнення персональних даних задля можливості бронювання особи передбачає, що особа просто повинна їх уточнити, без прив’язки до часових рамок, коли вони були нею уточнені.

Тобто навіть якщо особа уточнила свої персональні дані після 17 липня 2024 року, вона зможе бути заброньована критично важливим підприємством.

Під персональними даними у цій вимозі мають на увазі: адресу проживання, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, а найпростіший варіант їх уточнити – завантажити електронний військово-обліковий документ “Резерв+”, де під час процесу автентифікації особа повинна заповнити ці відомості.

Особа перебуває у розшуку.

Як ми зазначали раніше, перебування особи у розшуку ТЦК та СП, про що свідчить відповідна відмітка у її електронному військово обліковому документі “Резерв+”, є найпопулярнішою перешкодою для бронювання цієї особи.

Водночас застосунок “Резерв+” дає змогу подати в електронній формі заяву про визнання порушення правил військового обліку, у зв’язку з яким з’явився відповідний розшук, та сплатити адміністративний штраф за це порушення.

Протягом трьох днів ТЦК та СП має розглянути заяву й надіслати постанову про вчинення адміністративного правопорушення у застосунку. Після цього зʼявляється можливість сплатити штраф у розмірі 8 500 гривень – 50% від повної суми штрафу, який передбачений статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На оплату військовозобов’язаному надається 20 днів.

Якщо особа не сплатила цей штраф вчасно, доведеться платити 17 000 гривень. У разі несплати протягом наступних 20 днів сума штрафу подвоюється і становитиме 34 000 гривень.

Після того як особа сплатила такий штраф, ТЦК та СП протягом 3 днів повинно виключити відомості про перебування особи в розшуку та повідомити відповідне управління Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП особи для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Після цього особа може бути заброньована підприємством.

Водночас слід розуміти, що якщо особа має й інші порушення правил військового обліку, які не були зазначені як причина розшуку за який було сплачено штраф, є непоодинокі випадки, коли ТЦК та СП після виключення відомостей про попередній розшук в короткий термін вносить відомості про новий розшук у зв’язку з іншим порушенням особи.

Також важливо зазначити, що застосунок “Резерв+” дає змогу подати заяву про визнання адміністративного правопорушення та сплатити штраф онлайн, якщо військовозобов’язаний:

• не прибув за повісткою до ТЦК та СП;
• не став на військовий облік, коли виповнилося 25 років;
• не став на військовий облік за новою адресою;
• не став на військовий облік після прибуття з установи виконання покарань;
• не став на військовий облік за місцем перебування як ВПО;
• не перебуває на військовому обліку за місцем проживання, роботи чи навчання;
• не надав майно (будівлі, споруди, транспорт) під час мобілізації;
• не пройшов або відмовився від проходження ВЛК.

Однак наразі застосунок не дає змоги сплатити штраф за доволі «популярне» адміністративне правопорушення, яке у застосунку “Резерв+” іменується як «Не уточнив персональні дані вчасно».

З цього приводу слід зазначити, що абзацом 4 пункту 1 частини 2 розділу ІІ Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» було встановлено обов’язок уточнення персональних даних громадянами України, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів із дня набрання чинності цим законом, тобто до 17 липня 2024 року.

Відповідно, особи, які вчасно не уточнили персональні дані, порушили цей обов’язок саме 17 липня 2024 року.

Проте в частині 7 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено таке:

«Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення».

Тобто ще 17 липня 2025 року закінчились строки притягнення військовозобов’язаних до адміністративної відповідальності за неуточнення ними персональних даних до 17 липня 2024 року.

Імперативні приписи пункту 7 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення стверджують, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Таким чином, адміністративне провадження щодо військовозобов’язаних, які вчасно не уточнили персональні дані, в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато взагалі.

За таких обставин рекомендуємо надсилати на адресу ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку письмову заяву про виключення відомостей щодо розшуку військовозобов’язаного з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів «Оберіг» з наведеною аргументацією.

Також можна скористатись нововведенням застосунку “Резерв+” у розділі «Виправити дані онлайн», яке дає змогу подати онлайн скаргу на статус «Вас розшукує ТЦК та СП».

Те саме стосується і випадків, коли особа перебуває в розшуку більш ніж три місяці, оскільки згадані приписи частини 7 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюють строк притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку у три місяці з дня виявлення вчиненого особою правопорушення.

Водночас на практиці такі письмові заяви, які подаються засобами поштового та електронного зв’язку, ігноруються у багатьох випадках, а представники ТЦК та СП займають позицію необхідності фізичного відвідування ТЦК та СП військовозобов’язаним, який перебуває у розшуку, де щодо нього складають протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому варто зауважити, що згодом на підставі аргументів про сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності адміністративне провадження щодо таких військовозобов’язаних все ж найчастіше закривається без необхідності сплати штрафу.

Однак особа має враховувати можливість бути мобілізованою за результатом такого візиту до територіального центру комплектування.

Додатково слід зазначити, що судова практика адміністративних суддів щодо внесення відомостей у реєстр «Оберіг» про розшук особи без фактів притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення нею правил військового обліку, формується на користь військовозобов’язаних.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» до реєстру «Оберіг» вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних, зокрема, персональні дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Своєю чергою, пункт 20-1 частини 1 статті 7 вказаного закону передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста належать:

• відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Отже, чинне законодавство передбачає, що до реєстру «Оберіг» вносяться дані саме про притягнення особи до відповідальності за порушення правил військового обліку, а не відомості про розшук особи за ймовірне вчинення нею такого порушення.

Якщо жодних протоколів та/або постанов про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо особи не складалось, то внесення у реєстр «Оберіг» відомостей про перебування цієї особи у розшуку є незаконним, що підтверджується чинною судовою практикою.

Так, у постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі № 280/4163/25 суд виснував:

«Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов’язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов’язаного до адміністративної відповідальності.

Натомість доказів притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення правил військового обліку відповідачем не надано.

Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача, які полягають у внесенні даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку без притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про необхідність зобов’язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів дані щодо наявності порушень правил військового обліку позивачем, що є, на переконання суду, найбільш ефективних способом захисту, який призведе до відновлення порушеного права позивача у цих правовідносинах».

У рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 року у справі №460/7078/25 вказано:

«Встановлені обставини справи свідчать на користь висновку про те, що позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Оскільки, факту притягнення до відповідальності позивача не було, відповідний протокол відносно позивача не складався, суд зазначає, що 18.03.2025 відомості до Реєстру відносно нього внесені безпідставно».

У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі № 160/11658/25 суд зазначив:

«Таким чином, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.

Доказів притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення правил військового обліку відповідачем не надано.

Таким чином, із аналізу встановлених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності суд дійшов висновку, що дії посадових осіб відповідача, які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, які в подальшому були відображені у графі “Порушення правил військового обліку” у мобільному застосунку позивача “Резерв+”, у відсутності факту притягнення відповідачем позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, були вчинені всупереч вищенаведених положень законодавства, а отже, такі дії відповідача підлягають визнанню судом протиправними».

У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі № 160/31249/24 суд вказав:

«Оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було (суд встановив, що згідно з даними листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.11.2024 № 4/12372 210-1, протокол за  КУпАП відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не складався), суд зазначає, що відомості до Реєстру внесені безпідставно.

Той факт, що відповідач посилається на те, що громадянин ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 особисто не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 після досягнення 25-річного віку, чим порушив Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» 2006 р., не є відомостями, які вносяться до Реєстру, оскільки, як зазначалось, це не є фактом притягнення до відповідальності».

При цьому особа, яка вирішила звернутись до суду із позовом до ТЦК та СП про виключення відомостей з реєстру «Оберіг» про її перебування у розшуку, повинна оцінювати, що в нинішніх умовах судовий розгляд буде затягнутий щонайменше на декілька місяців, а сплата штрафу через застосунок «Резерв+» є більш швидким та ефективним варіантом для неї.

Таким чином, сама процедура бронювання конкретного працівника має багато специфічних технічних і правових перешкод.  Підприємство, яке прагне зберегти свій кадровий потенціал, та його конкретні працівники мають бути готовими долати бюрократичні бар’єри й за потреби використовувати всі доступні правові інструменти для захисту своїх прав та інтересів.